Колишній голкіпер Челсі та Арсенала Петр Чех став легендою АПЛ в далеких нульових. Як молодому чеському хлопчині вдалося стати одним із найнадійніших воротарів в історії Премʼєр-ліги, читайте в ексклюзивному інтервʼю Петра Чеха для Setanta Sports.
***
– Це величезна честь для мене говорити з вами зараз. Як ваші справи сьогодні?
– Добре, я все ще граю в хокей і насолоджуюся цим. У мене також багато проектів поза футболом, які тримають мене зайнятим, тому поки що все чудово.
– Я хотів би почати з самих початків вашої кар’єри, особливо як хокейного воротаря. Ви починали саме в хокеї, перш ніж повністю перейти у футбол. Коли ви вперше зрозуміли, що ваші рефлекси та інстинкти можуть допомогти стати топовим футбольним голкіпером?
– Мушу сказати, що дитиною я ніколи про це не думав. Я просто насолоджувався кожним моментом, коли міг грати в будь-яку гру. Мені пощастило спробувати майже всі види спорту. Коли мене запитують, у які види спорту я вмію грати, я відповідаю, що швидше буде запитати, у що я не вмію, бо я спробував усе.
Я бачив, що маю певну реакцію на літаючі об’єкти. Мої реакції прийшли з тенісу, настільного тенісу, бадмінтону, легкої атлетики та хокею. Моя родина була дуже орієнтована на спорт. До того ж у тогочасній Чехословаччині не було багато телебачення чи комп’ютерів, тому весь вільний час ми проводили на тренуваннях або грали з друзями на вулиці.
Як оформити підписку на Setanta Sports?
Є два варіанти підписки на setantasports.com – місячна та річна. Підписка на місяць коштує 109 гривень, тоді як річна обійдеться в 1090 гривень. Щоб оформити передплату, переходьте на OTT-платформу Setanta Sports.
Також для користувачів доступні знижки: з промокодом NEWS26 отримуйте -30% на місячну підписку, а з промокодом YEAR26 – 30% знижки на річну.
– Схоже, практика була вдалою, адже у віці 20 років ви переїхали з Чехії до Ренна. Нова країна, мова, культура. Наскільки важким був цей перехід і наскільки важливим був цей період для формування вашої професійної кар’єри?
– Це було дуже важливо, бо мені довелося адаптуватися до нового стилю футболу та тренувань, а також до абсолютно нового життя. Я знав англійську та німецьку зі школи, але не знав жодного слова французькою. У роздягальні Ренна було лише кілька людей, які трохи розмовляли англійською. Єдиним способом інтегруватися було вивчити французьку якомога швидше. Я ходив до мовної школи після тренувань, і це окупилося. Це допомогло мені розуміти партнерів, тренера та культуру.
Мій стиль гри завжди базувався на комунікації. Коли я згодом підписував контракт із Челсі, у мене було п’ять місяців на підготовку, і завдяки досвіду у Франції я вже знав, як адаптуватися в новій країні.
– Ваш наступний крок до Челсі у 2004 році став одним із визначальних трансферів в історії Прем’єр-ліги. Як це сталося і що переконало вас, що Челсі – це правильний крок?
– Коли я був у Ренні, після першого сезону я мав можливість перейти до одного з найкращих клубів Іспанії, але власник мене не відпустив, сказавши, що йому не потрібні гроші, йому потрібен найкращий воротар. Але наступного року, у січні, Челсі прийшов з новим амбітним проектом і новим власником. Вони купували топових гравців, і хоча клуб не вигравав лігу 50 років, це виглядало як чудовий шанс.
Я підписав контракт у січні, але залишився у Франції до кінця сезону. Цікаво, що коли я підписував контракт, тренером був Клаудіо Раньєрі, а коли я приїхав – уже Жозе Моурінью. Це було навіть перевагою, бо всі починали з чистого аркуша. Жозе поставив мене на гру проти Манчестер Юнайтед і сказав: “Ти починаєш, і якщо гратимеш добре – продовжуватимеш“. Решта – вже історія.
– Ви пережили і розчарування у фіналі Ліги чемпіонів 2008 року і тріумф у 2012-му в Мюнхені. Чого Челсі не вистачило у 2008-му і що стало ключовим фактором у 2012-му?
– Футбол іноді дивна гра. У перші чотири роки ми постійно доходили до півфіналів, але не могли їх пройти. У 2008-му ми дійшли до фіналу і програли по пенальті. Думаю, нам просто не вистачило дещиці везіння.
А у 2012 році це був жахливий сезон з самого початку: ми були поза топ-4, змінили тренера, мали травми та дискваліфікації. Але в Лізі чемпіонів усе раптом склалося. Важко пояснити, що саме змінилося, бо ментальність була та ж сама, але ми виграли саме тоді, коли на це чекали найменше.
– За якими воротарями вам подобається спостерігати сьогодні?
– Мені досі подобається Мануель Ноєр, коли він грає. Також цікаво спостерігати за Джанлуїджі Доннаруммою, Емі Мартінесом, Аліссоном. Девід Рая в Арсенал дуже цікавий, бо він діє зовсім інакше. Тібо Куртуа в Реалі завжди на висоті. Мені подобається спостерігати, як воротарі адаптуються до змін у футболі.
– Останнє питання про ваше хобі. Я бачив ваші відео з барабанами на YouTube. Наскільки гра на барабанах допомагає вам як воротарю?
– По-перше, це допомагає розслабитися. Коли у тебе багато стресу та ігор, ти сідаєш за барабани, граєш улюблену пісню і викидаєш усе зайве з системи. По-друге, це координація рук і очей, а також незалежність кінцівок. Це дуже допомагає, коли треба зреагувати на рикошет, де ти не можеш використати ідеальну техніку і маєш рухати кінцівками незалежно одна від одної. Найважче мені було грати партію в пісні Tom Sawyer гурту Rush, там дуже складні секції, щоб зіграти їх ідеально.
***
Якщо хочете дізнатись більше про рекордний сезон із 15 пропущеними голами та стосунки з Жозе Моурінью, дивіться повну версію ексклюзивного інтервʼю Петра Чеха на YouTube-каналі Setanta Sports.
