Перехід Жоржиньо з “Челсі” до “Арсеналу” став ледь не головною несподіванкою останнього дня трансферного вікна. “Каноніри” довго ганялися за Мойзесом Кайседо з “Брайтона”, але вирішили, що 70 мільйонів фунтів – це вже занадто, і трохи більше ніж за 10 взяли чемпіона Європи та переможця Ліги чемпіонів Жоржиньо.
Італієць вже далеко перший, хто приміряв футболку обох лондонських грандів. До того ж, з усіх гравців, хто грав і за “синіх”, і за “червоних”, можна зібрати повноцінну команду. Ми вирішили пофантазувати і уявити, як саме вона могла б виглядати.
- Голкіпер: Петр Чех (“Челсі” => “Арсенал”, 2015)
Петр Чех – один із символів нової епохи “Челсі”, головною чеснотою якого в нульових була саме залізобетонна оборона. Він віддав цьому клубу 11 найкращих років своєї кар’єри, а догравати поїхав у сусідній “Арсенал”.
- Лівий захисник: Ешлі Коул (“Арсенал” => “Челсі”, 2006)
Перехід Ешлі Коула з “Арсенала” в “Челсі” – яскрава ілюстрація тогочасного положення “синіх” на трансферному ринку. Вони мали можливість купити кого завгодно і не шкодували на це коштів. Ще і конкуренція на ринку була набагато нижчою ніж зараз.
Лівий захисник йшов з “Арсенала” в статусі фіналіста Ліги чемпіонів, основного гравця збірної та члена команди “Непереможних”, але його головні успіхи були ще попереду. Ще одне чемпіонство, кілька кубків, а також Ліга чемпіонів та Ліга Європи – ось за цим він і поїхав на “Стемфорд Брідж”.
- Центральний захисник: Давід Луїс (“Челсі” => “Арсенал”, 2019)
Історія бразильця дещо перекликається із ситуацією Чеха – коли він перестав тягнути рівень “Челсі”, його віддали в “Арсенал”. Коли “каноніри” почали перебудову, Луїсу довелось їхати вже на батьківщину.
- Центральний захисник: Вільям Галлас (“Челсі” => “Арсенал”, 2006)
Галлас був одним із головних універсалів раннього “Челсі” Моурінью, але не зміг домовитися з клубом про новий контракт і змушений був іти в “Арсенал” фактично в обмін на Ешлі Коула.
- Правий захисник: Лассана Діарра (“Челсі” => “Арсенал”, 2007)
Профільні праві захисники якимось чином уникли переходів між цими лондонськими грандами. Але достатньо універсальний Ласс Діарра закривав цю позицію в “Челсі” час від часу, тому і в нашій збірній його місце саме тут. Хоча насправді Діарра так і не став помітним персонажем в Англії, а його пік прийшовся на мадридський “Реал” (2009-2012).
- Опорний півзахисник: Емманюель Петі (“Арсенал” => “Барселона” (2000) => “Челсі”, 2001)
Петі йшов у “Арсенал” на запрошення Арсена Венгера, якого знав ще з часів “Монако”. Він приходив маловідомим французом, а в 2000 році йшов у “Барселону” чемпіоном світу і Європи. Ще й за серйозні (на той час) гроші – 15 мільйонів євро. Та вже за рік повернувся в Лондон, щоб останні 3 сезони своєї кар’єри відіграти в “Челсі”.
- Центральний півзахисник: Жоржиньо (“Челсі” => “Арсенал”, 2023)
Ще рік тому Жоржиньо був чемпіоном Європи, переможцем Ліги чемпіонів та реальним претендентом на Золотий м’яч. А зараз “Челсі” буквально позбавляється його в останній день трансферного вікна за копійки. Італо-бразилець навряд стане основним у “Арсеналі”, але свій вклад у чемпіонство має зробити. До речі, за 5 років на “Стемфорд Брідж” він АПЛ так і не виграв.
- Атакувальний півзахисник: Сеск Фабрегас (“Арсенал” => “Барселона” (2011) => “Челсі”, 2014)
А ви знали, що Сеск Фабрегас досі грає в футбол? Півзахисник (і співвласник) “Комо” з італійської Серії Б свого часу повторив шлях Петі. Він зібрав чимало трофеїв, хіба що “вухань” йому так і не підкорився – поки “Челсі” вигравав свій трофей, Сеск ще грав за “Барсу”, а коли іспанець повернувся до Лондона, Лігу чемпіонів взяли каталонці.
- Лівий вінгер: Вілліан (“Челсі” => “Арсенал”, 2020)
Вілліан – черговий збитий льотчик, якого підібрав “Арсенал”. Всього за рік в ньому розчарувалися настільки, що відправили в Бразилію.
- Правий вінгер: Ніколя Анелька (“Арсенал” (1999) => … => “Челсі”, 2008)
Футбольний шлях Ніколя Анелька неймовірно яскравий і різноманітний. Цікаво, що француз двічі вигравав АПЛ з різницею більш ніж у десять років. Вперше він це зробив із “Арсеналом”, а вдруге – із “Челсі”. Звичайно, Анелька міг опинитися і на позиції центрального форварда у цій збірній, але для неї більше підходить інший француз. Тим паче Ніколя довелося чимало зіграти праворуч через непохитний статус Дрогба в “Челсі”.
- Центрфорвард: Олів’є Жиру (“Арсенал” => “Челсі”, 2018)
Жиру потрапив в “Арсенал” у дуже буремні часи. Команда почала забувати про минулу велич, а згодом і про місце в Лізі чемпіонів. Та форвард виконував свою роботу – забивав, забивав і забивав. А потім перейшов у “Челсі” і продовжив це робити. На рахунку Жиру понад 250 матчів за “червоних” і понад 100 – за “синіх”, а також 144 голи за ці дві команди. Легенда, яку часто недооцінюють
Запасні:
- Юссі Бенаюн (“Челсі” => “Арсенал”, 2011)
Загадковий персонаж, який провів лише по одному сезону в кожному з клубів. Ізраїльтянин ніби і непогано себе показував, але ніде не міг надовго закріпитись.
- П’єр-Емерік Обамеянг (“Арсенал” => “Барселона” => “Челсі”, 2022)
Неймовірно, але це третій випадок, коли гравець йшов з “Арсенала” в “Барселону”, а далі переходив у “Челсі”. Поки Обамеянг на “Стемфорд Брідж” – це чистий провал. І здається, що він скоріше змінить клуб, ніж ситуацію.
- Головний тренер: Леслі Найтон (“Арсенал” (1925) => … => “Челсі”, 1933)
У довжелезній історії лондонських клубів знайшлося місце лише для одного тренера, який би працював і з “Арсеналом”, і з “Челсі”. Цю унікальну людину звуть Леслі Найтон і відома вона тим, що спровокувала перший допінговий скандал в історії англійського футболу. Саме через історію з “маленькими срібними таблетками” у 1925 році Найтон залишив “Арсенал”, а його місце зайняв легендарний Герберт Чепмен, який змінив футбол назавжди.
Свій перший матч за нову команду Жоржиньо може зіграти завтра проти “Евертона”, а “Челсі” вже сьогодні прийматиме “Фулгем” в рамках столичного дербі. Матчі “Челсі” – “Фулгем” і “Евертон” – “Арсенал” в прямому етері дивіться на Setanta Sports.