В день матчу Ліги Європи Динамо проти Ференцвароша пропонуємо згадати про битву цих команд, яка увійшла в історію українського футболу – фінал Кубка Кубків-1975. Саме угорці були суперником киян у їхньому першому єврокубковому фіналі в історії.
Передумови для подвигу
Розмову про перший єврокубковий фінал в історії Динамо варто починати дещо завчасно. У другій половині 60-х кияни під керівництвом легендарного Віктора Маслова домінували у внутрішньому чемпіонаті. Вони виграли три чемпіонства поспіль (1966-1968) і стали регулярно виступати в Кубку чемпіонів, де далі чвертьфіналу проходити не вдавалося.
Але щойно результати пішли на спад (2 і 7 місця) Маслову вказали на двері, а його місце зайняв Олександр Севідов. Нова мітла впоралась зі своїм завданням, одразу повернувши чемпіонський титул до Києва (1971), а наступні два сезони вийшли “срібними”. І все б нічого, проте крім чемпіонату-1973 динамівці програли вірменському Арарату ще й фінал Кубка. При чому сталося це виключно з вини головного тренера. На останніх хвилинах майже виграного матчу він зняв з гри Олега Блохіна і Леоніда Буряка, а Арарат встиг відігратися і вирвати перемогу в екстра-таймі.
Тоді таких помилок не пробачали, тому новий сезон (1974) Динамо починало вже з новим тренером. А точніше навіть з двома. Спочатку в Київ намагалися заманити Германа Зоніна, який у 1972 році сенсаційно став чемпіоном із Зорею, випередивши Динамо Севідова, але той обрав інший варіант. Хто зна, як би розгорталася історія українського футболу, якби те призначення відбулося. Другим у шорт-листі був екс-гравець киян і молодий тренер Дніпра Валерій Лобановський, який привів із собою ще й Олега Базилевича з Шахтаря.
Якщо для українських вболівальників 70-ті роки стали початком розквіту, то для угорських це була вже бліда тінь успіхів 50-х. Після перемоги на Олімпіаді-1952 та срібних медалей чемпіонату світу-1954 збірна Угорщини довго вважалася однією з найсильніших, та поступово її зірка згасала.
Те саме можна сказати і про клуби з цієї країни. За інерцією угорці до кінця 60-х чотири рази виходили у фінали міжнародних змагань, після чого їхній рівень також став знижуватись. А фінал Кубка Кубків-1975 став скоріше виключенням з правил і такою-собі лебединою піснею найкращого періоду в історії угорського футболу.
Шлях до фіналу
Для Динамо перший єврокубковий сезон під керівництвом дуету Лобановський-Базилевич пройшов досить впевнено, або ж навіть на класі. Новий тренерський штаб не став робити кардинальних змін у складі, а зосередився на новому підході до тренувань, що досить швидко принесло свої плоди. Команда виграла чемпіонат-1974 і почала переможну кампанію в Кубку Кубків-1974/75.
Першим суперником Динамо став софійський ЦСКА, який тоді мав назву ЦСКА Септемврійсько Знамє (тобто Вересневий Прапор). За рік до цього болгари змогли зупинити триразового переможця Кубку чемпіонів Аякс, тому жодної недооцінки бути не могло. Кияни виграли і вдома, і на виїзді з однаковим рахунком 1:0 і голами Олега Блохіна.
В 1/8 на Динамо чекав франкфуртський Айнтрахт з кількома чемпіонами світу у складі. “Орли” голом відкрили свій домашній матч, але виграти ні його, ні протистояння загалом їм не судилося. Динамівці змогли перевернути хід поєдинку у Франкфурті (3:2), а вдома ще у першому таймі зняли всі питання щодо путівки в наступний раунд (2:0).
У чвертьфіналі відвертий “пасажир” цієї стадії турецький Бурсаспор отримав від Динамо три мʼячі за два матчі (1:0, 2:0), а от ПСВ в півфіналі впорався з цим завданням за перші 90 хвилин. Українська команда досить несподівано вирішила зіграти вдома другим номером і змогла тричі підловити гостей з Ейндховена (3:0). Як не намагалися нідерландці відігратися у матчі-відповіді, більше ніж на швидкий гол і перемогу 2:1 їхніх зусиль не вистачило.
Шлях Ференцвароша до фіналу виглядав дещо складнішим. І якщо валлійського Кардіффа (2:0, 4:1) та шведського Мальме (3:1, 1:1) це стосується меншою мірою, то прохід Ліверпуля Боба Пейслі та Црвєни Звєзди, яка набирала оберти, займають особливе місце в історії угорського клубу.
На Енфілді Ференцварош врятував нічию тільки в компенсований час (1:1), а вдома відстояв глухі 0:0 і пройшов далі. Проти сербів результат також було здобуто в першому виїзному матчі. В Белграді “зелені” перемогли 2:1, а вдома знову втримали нічию (2:2). Так Ференцварош вийшов у свій третій фінал за 10 років, не програвши жодного матчу. На відміну від Динамо, яке поступилося ПСВ у півфіналі.
Розгром і перший євротрофей для України
Безпосередньо фінал перетворився на катастрофу для “фраді”, які не змогли скласти гідної конкуренції Динамо на швейцарському “Санкт-Якобі”. Кияни буквально знищили суперника, забезпечивши собі перемогу ще до перерви.
З перших хвилин на полі була тільки одна команда. Кволі спроби Ференцвароша сходити вперед губилися між численними хвилями атак Динамо. Рахунок вдалося відкрити вже на 18-й хвилині, коли Блохін передачею врозріз знайшов Онищенка, а той пробив під дальню стійку. А за кілька хвилин до перерви восьмий номер киян оформив дубль дальнім ударом під самісіньку поперечину.
Після перерви Ференцварош став діяти сміливіше, адже відступати було вже нікуди. Угорці мали кілька перспективних стандартів, з яких так нічого і не вдалося витиснути. Натомість Динамо відзначилося ще раз. Цього разу вже сам Блохін отримав передачу врозріз, обіграв захисника та голкіпера і поцілив з гострого кута в порожні ворота. Перемога!
Що далі?
Цей фінал став останнім європейським досягненням для Ференцвароша. Після нього “фраді” дуже рідко проходили хоча б двох суперників поспіль у єврокубках. Після створення Ліги чемпіонів вони тільки двічі пробивалися в груповий раунд, а в Лізі Європи стали регулярним гостем тільки в останні 5 років. Ось так найуспішніша епоха угорського футболу завершилася там, де і вийшла на свій пік – саме в Базелі на Санкт-Якобі збірна Угорщини знищила майбутнього чемпіона світу-1954 Німеччину (8:3).
Для динамівців все тільки починалося. За кілька місяців кияни двічі обіграли Баварію і виграли Суперкубок Європи (1:0, 2:0). Всі три мʼячі записав на свій рахунок Олег Блохін і це, разом із перемогою в Кубку Кубків, стало основою для отримання Золотого мʼяча.
За одинадцять років Динамо під керівництвом все того ж Валерія Лобановського повторило свій успіх (Кубок Кубків-1986), а ще за 10 років наробило галасу і в Лізі чемпіонів. Пізніше ще був півфінал Кубка УЄФА проти Шахтаря, але серйозних європейських успіхів від Динамо ми вже давненько не бачили. Можливо, зустріч зі старими знайомими стане добрим знаком для киян.
Оформлюйте підписку на Setanta Sports лише за 109 гривень на місяць та отримайте доступ до великої кількості спортивних трансляцій: НБА, АПЛ, Бундесліга, Формула 1, УПЛ, UFC та багатьох інших турнірів. А з промокодом NEWS24 отримуйте знижку 30%.
