“Ман Сіті” – “Інтер”. Балотеллі і ще 9 гравців, що виступали за обох фіналістів ЛЧ

“Манчестер Сіті” та “Інтер” до сьогоднішнього фіналу жодного разу не перетиналися в офіційних матчах. Проте з гравців, які захищали кольори обох клубів, можна зібрати майже повноцінну команду. Про найцікавіших з них читайте на Setanta Sports.

Хто грав за “Інтер” і “Ман Сіті”? 

Одразу 10 гравців виступали за обох сьогоднішніх фіналістів, але троє з них виявились відвертими пасажирами, як в “Сіті”, так і в “Інтері”. 

Мова про Усмана Дабо з 18 матчами за кожну з команд, Давіда Пісарро, який провів сезон в “Інтері” (2005/06) і якимось чином потрапив на півроку вже в шейхівський “Ман Сіті” (2012), а також Феліпе Кайседо, який на початку кар’єри зазирнув в Манчестер (2008/09), а наприкінці – в Мілан (2022).

А от про інших сімох варто поговорити більш детально. 

Майкон (“Інтер” – 2006-2012, “Манчестер Сіті” – 2012-2013)

Бразильський латераль – одна з головних зірок “Інтера” в новому тисячолітті. Майкон відіграв 249 матчів за “нерадзурі” і на зламі десятиліть був одним із найнебезпечніших крайніх захисників у світі. Протиотруту від нього мав тільки праймовий Гарет Бейл. У легендарному сезоні-2009/10 він грав майже без замін і став одним із головних творців треблу.

Після цього бразильця почали діставати травми, а перехід в “Сіті” у 2012 році фактично поставив хрест на його кар’єрі на топ-рівні. Майкон провів більшу частину сезону в лазареті, після чого поїхав догравати спочатку в “Рому”, а потім на Батьківщину.

Патрік Вієйра (“Інтер” – 2006-2010, “Манчестер Сіті” – 2010-2011)

Ще один гравець, чия кар’єра завершилася в “Сіті”, але вже не фігурально, а реально – Патрік Вієйра. Після відправлення “Ювентуса” в Серію Б у 2006 році француз обрав найлегше рішення – пішов в “Інтер”, який став брати титули один за іншим. 

За півроку до требла чемпіон світу і Європи переїхав в Манчестер, де на совість відпрацював півтора сезони і повісив бутси на цвях. Вієйра одразу ж отримав посаду в молодіжному секторі, а за 5 років почав самостійну тренерську кар’єру в клубі-побратимі – “Нью-Йорк Сіті”.

Маріо Балотеллі (“Інтер” – 2007-2010, “Манчестер Сіті” – 2010-2013)

Початок кар’єри Маріо Балотеллі – справа рук Роберто Манчіні. Спочатку він знайшов цього напівадекватного хлопця в академії “Інтера”, а пізніше підписав собі в “Ман Сіті”. 

СуперМаріо мав неабиякий талант, але недисциплінованість і постійні вибрики коштували йому великої кар’єри. В жодному клубі його не змогли витримати довше трьох років, а пік кар’єри Балотеллі залишився в далекому 2012 році – у півфіналі чемпіонату Європи проти Німеччини.

Александар Коларов (“Манчестер Сіті” – 2010-2017, “Інтер” – 2020-2022)

Сербський латераль потрапив у “Сіті” в одній із перших закупівельних хвиль нової ери. Він на довгий час став надійною бойовою одиницею “містян” і відіграв важливу роль у становленні сучасного суперклубу.

Коли Пеп Гвардіола почав збирати склад під себе, Коларов виявився йому вже непотрібен. Александар поїхав догравати в Італію, де і зробив собі ім’я. Останнім клубом у його кар’єрі став саме “Інтер” (15 матчів), а минулого літа серб остаточно попрощався з футболом.

Стеван Йоветіч (“Манчестер Сіті” – 2013-2015, “Інтер” – 2015-2017)

Стеван Йоветіч приїхав у Манчестер в якості одного з найбільших талантів десятиліття, але його організм не витримав навантажень АПЛ. Постійні травми не дали йому остаточно розкритися в Англії, тому він був змушений шукати щастя деінде. 

Він пішов за прямим маршрутом “Ман Сіті” – “Інтер”, але в Мілані у чорногорця також не пішло. Щоб реанімувати свою кар’єру, Ставан продовжив переїжджати з однієї ліги в іншу і в підсумку встановив унікальне досягнення – забив у кожному з п’яти топ-чемпіонатів. А цього сезону Йоветіч не врятував “Герту” від вильоту в другу Бундеслігу.

Жоау Канселу (“Інтер” – 2017-2018, “Манчестер Сіті” – 2019-…)

Зараз мало хто пам’ятає, але Жоау Канселу провів сезон-2017/18 в “Інтері” і був там основним. Це була оренда з “Валенсії”, наприкінці якої “нерадзуррі” могли і викупити португальця, та пожаліли 40 мільйонів євро. А от “Ювентус” не пожалів і вже за рік перепродав Канселу в “Манчестер Сіті”.

Останні півроку захисник, який побив горщики з Гвардіолою, провів в оренді в “Баварії”. Мюнхенці не збираються викуповувати його за шалені 70 мільйонів, тому на нас чекає ще одна трансферна сага цього літа. Хто зна, може кар’єра Канселу зробить цікаву петлю “Інтер” – “Ман Сіті” – “Інтер”

Едін Джеко (“Манчестер Сіті” – 2011-2015, “Інтер” – 2021-…)

Єдиний гравець із цього списку, який може сьогодні вийти на поле – це Едін Джеко. Його роль в історії “Сіті” можна порівняти з роллю Коларова. Він прийшов в дуже сиру команду (і клуб), віддав “містянам” найкращі роки, вивів їх на новий рівень і пішов, коли в клубі вирішили, що Едін вже не тягне.

Всі пам’ятають той епічний камбек “Сіті”, гол Агуеро і перше за багато років чемпіонство. Але рідко згадують, що надію повернув саме гол Джеко на 91-й хвилині. 

Далі, як і у Коларова, були 5 років у “Ромі” і перехід в “Інтер” на більш жирний контракт. Саме гол Джеко у півфіналі цьогорічної Ліги чемпіонів зламав супротив “Мілана” і вивів “нерадзуррі” у фінал. Тому не дивуйтесь, якщо боснієць здійснить черговий подвиг цього вечора.

Нагадуємо, що для всіх користувачів Setanta Sports зараз діють одразу дві акційні пропозиції. Використайте промокод SUM30 і отримайте знижку 30% на один місяць підписки, а з промокодом SUM40 – знижку 40% на два місяці! Розпочніть літо з топовими подіями на setantasports.com.

Автор
Олександр Кузьменко
Олександр Кузьменко
Спортивний журналіст, копірайтер. Досвід роботи в спортивних медіа - більше 9 років (Football.ua, UA-Футбол та ін.). Спеціалізація - закордонний футбол, Формула 1.

Заходь на нашу платформу