Король помер.
Футбол постарів. Коли живі легенди спостерігають за розвитком спорту та сходженням нових зірок, ми розуміємо, що спорт ще молодий. Боги померли. Тепер їх вже немає, і приходить усвідомлення, що час йде, а основоположники вже не беруть участі у розвитку футболу.
Світовий футбол втратив ще одну велику легенду.
Боги футболу
Ще не так давно Йоган Кройф, Марадона, Ді Стефано та Пеле робили прогнози напередодні чемпіонату світу. Вони відвідували різні матчі, і навіть в останні дні свого життя Пеле реагував на футбольні події. Він був великим фанатом Мбаппе, який, напевно, нагадував легенді самого себе.
Тепер їх вже немає.
Боги померли.
Футбол постарів.
17-річний Пеле став головним символом бразильського відродження. Пеле – це Зевс футбольного світу. Невдовзі після появи він отримав звання найкращого у світі, а зараз ми спостерігаємо за намаганнями наздогнати його. Кожен намагається перевершити його, кожен намагається стати кращим за нього.
Що ж, нещодавно Роналду обігнав його за кількістю забитих голів в офіційних матчах. Пеле цього не визнав, але менше з тим. Рекорд було зараховано.
Пеле був еталоном протягом 50 років, за цей час усі намагалися досягти його результатів, і ось цей рекорд було побито. Насправді Пеле не мав обмежень, він змагався лише із собою, у 27 років він залишив позаду усіх.
Три перемоги на чемпіонатах світу – це жирна крапка у суперечках про першість. Цьому зазвичай нічого не можуть протиставити. За стільки років багато хто намагався це зробити, у різних стилях, із різних країн, але нікому це не вдається, і ніхто не знає, чи вдасться. Ну хто ж досягне перемог на трьох чемпіонатах світу?!
Так склалося, що лише два чемпіонати світу він зіграв у повну силу – дебютний та останній. Коли він мав досягти піку, його мучили травми.
1962
1962 року Пеле почав з голу, у наступному матчі отримав травму і пропустив весь турнір. Щоразу, коли дивишся цей гол, думаєш, що він забив у чемпіонаті Бразилії – настільки він був кращим усіх гравців. Він грав у настільки іншому темпі, що неможливо було уявити кращого за нього. Годі було шукати настільки сильного гравця. Коли Пеле біг його не могли наздогнати, навіть не могли зрозуміти куди він біжить. Він ніби знав, де будуть захисники у певний момент. Знав, що він обійде захисника та заб’є гол.
Шкода, що він не зміг грати далі.
Бразилія перемогла без нього.
1966
Те саме повторилося і 1966 року. Пеле знову забив гол і знову отримав травму. Однак він вийшов грати проти Португалії і отримав ще серйозніше пошкодження. Лікарі вийшли на поле і облили ногу холодною водою. Таке було тоді знеболююче.
1970
1970 року він впорався із негараздами і довів справу до кінця. Залишився здоровим і здобув перемогу. Якби не травми, я особисто не сумніваюся, що він виграв би всі чемпіонати, в яких брав участь, і ніхто не знає, скільки б голів він забив.
Це був чемпіонат, моменти з якого згадують, навіть якщо вони не завершились взяттям воріт. Здається, ніби лише голи зберігають красу футболу, а без цього вона втрачається, але ці моменти пам’ятають і донині.
Пеле так обводить голкіпера, що той навіть не торкається м’яча…
Пеле намагається забити зі своєї половини поля, і пів стадіону радіє, думаючи, що це гол…
Пеле б’є головою у високому стрибку і… Бенкс рятує!
Пеле та Марадона ніколи не вигравали Кубок Америки. Так, Мессі виграв, але лише із шостої спроби. А у Пеле була одна спроба, і це було у 18 років – він забив вісім голів у шести матчах. Бразилія не програла тоді жодного матчу, але чемпіоном так і не стала. Тоді долю чемпіона вирішували очки, яких Бразилії трохи не вистачило. І все. Більше спроб не було.
Європа
Недоліком короля вважається те, що він ніколи не грав у Європі. А чому він мав там грати? Чемпіонат Бразилії був одним із найкращих у світі, якщо не найкращим. Попри найбільшу футбольну династію, у Бразилії ніколи не було того покоління, яке було між 1958 і 1970 роками.
За кількістю зірок те покоління можна порівняти лише з поколінням 90-х. А тепер згадайте усіх бразильських зірок, які грали з 1994 по 2006 рік – від Ромаріо до Роналдо і Роналдіньо. Якби вся ця плеяда грала в Бразилії, який би це був рівень чемпіонату?
Так було тоді… так було за часів Пеле. Кожна бразильська команда мала зірку. І все ж «Сантос» був на вершині, тому що у «Сантосі» був Пеле.
«Сантос» проти європейців
Лише людина, яка погано знається на футболі, може сказати: «Він ніколи не грав у Європі, тож який він король?!»
Не варто забувати, що проходили також і міжконтинентальні матчі. Пеле грав проти володарів Кубка чемпіонів. 1962 року це була «Бенфіка» Ейсебіо. 1963 року – Мілан Альтафіні, Рівери та Чезаре Мальдіні.
Щось змінилося? Ні, Пеле все ще був королем. І з «Міланом», і з «Бенфікою». Виявилося, «Сантос» не поступається рівнем європейцям, а навпаки, перевершує їх. Він обіграв їх обох. Лідер «Бенфіки» Ейсебіо був найбільшим шанувальником Пеле, попри те, що різниця у віці між ними – лише два роки.
Чому він став шанувальником, зрозуміти неважко. «Сантос» у Португалії розгромив володаря Кубка Європейських чемпіонів «Бенфіку» з рахунком 5:2. Справа не тільки в тому, що Пеле оформив хет-трик і зробив два асисти. Справа у рівні його футболу. Записи того матчу досі є в архівах ФІФА, хоч і в поганій якості, але можна побачити, що творив тоді король.
Рік потому «Сантос» зробив те саме з «Міланом». Перший матч «Мілан» виграв 4:2, Пеле відзначився дублем, і під час перегляду першого голу складається враження, що спортсмен із 21 століття грає у 20-му. Завжди на крок попереду, на голову вище за всіх. Чезаре Мальдіні – лише сторонній спостерігач у цьому епізоді.
Другий матч «Сантос» виграв з рахунком 4:2. Без Пеле!
У вирішальному матчі, «Сантос» знову виграв 1:0, і знову без Пеле.
Низький темп у Бразилії
Це для тих, хто вважає, що Пеле провів кар’єру у слабкій лізі. Тодішні південноамериканські команди не поступалися європейським, а «Сантос» перевершував їх.
Тому розмови про Пеле у цьому контексті нагадують мені історію Енді Грея, коли той казав, що Мессі буде дуже важко грати проти «Сток Сіті» у дощову погоду.
Проте варто сказати, що в бразильському чемпіонаті темп і справді був низьким. Пеле грав швидко, а в цілому ігри в чемпіонаті були досить повільними. Технічними, потужними і повільними водночас. Діді писав про це у своїх нотатках. Коли він перейшов до «Реала», то перше, що помітив – це те, що в Іспанії грають у набагато вищому темпі.
Ми, на жаль, не можемо побачити всі голи Пеле – найкращий його гол залишився лише в пам’яті глядачів. На стадіоні камери не було. Потім цей гол анімували. Багато хто навіть не вірить, що його дійсно було забито.
Уявімо на секунду, що у нас немає запису фіналу 1958 року, що його ніхто не бачив, аж раптом хтось розповідає, що 17-річний Пеле прийняв м’яч на груди, перекинув його через голову захисника, і хоч той був дуже близько, Пеле зробив все дуже чисто, а потім зльоту влучно пробив у дальній кут воріт. Чи повірите ви в це? Я не знаю.
Пеле – спортсмен
І все ж, що ми бачимо на записах? Перш за все, ми бачимо ідеального спортсмена. Пеле дуже швидкий, надзвичайно координований і технічний. Він дуже швидко приймає рішення, йому подобається змінювати напрямок атаки, він завжди на крок попереду, він бездоганно грає обома ногами, він також любить грати головою і, зрештою, здається ідеальним.
Тому у представників його покоління такі стандарти: гра обома ногами та гра головою.
Звідки взялися ці критерії? Від Пеле. Пеле – це еталон. Звісно, у футболі є й інші критерії, «Бог» та «Месія» футболу створив зовсім інший світ, але в Пеле було щось і від античності, так зображували своїх богів римляни, з ідеальними тілами. Вони не могли й уявити, що божественна душа може бути в людини із зайвою вагою.
Тож Пеле є переважно частиною античного культу.
Пеле і сучасний футбол
Багато хто вважає, що Пеле не зміг би грати сьогодні. Та що ви кажете! Не лише би грав, але й літав би полем!
Людина з такими природними здібностями, з таким талантом стала б футбольним монстром у сучасних умовах. Ми говоримо про епоху, коли медицина настільки розвинулася, що хлопчик, у якого були проблеми зі зростом, виріс у найвеличнішу людину в світі із найбільшою тінню!
Іноді цю літню людину принижували, казали, що він все вигадує, що ці голи він забивав в армії.
Цікаво, що він думав про це.
Мабуть, нічого.
Про це навіть не варто думати.
Король помер.
Футбол постарів.
Нехай живе король!
